Семья

Знойное августовское утро и моя «Старая Слава» Я люблю август за его особую тишину. Солнце встаёт рано, воздух ещё прохладный, но уже через час всё превращается в жаркую...

Глава 1. Стерильная тишина Дом пах как больница, а воздух внутри ощущался как похороны. Для соседей она была идеальной матерью. Для дежурной части — обычная «проверка условий». Но...

Позолочена труна під Києвом Ворота «Лоувелл-Рідж» не розчинилися — вони застогнали. Наче старий метал не хотів впускати мене всередину, ніби відчував: я не просто працівник із візком для...

Терміновий виклик під кінець зміни За двадцять хвилин до кінця зміни я вже майже відчувала запах власної кухні й тепло домашнього пледа. Надворі був пізній осінній вечір: небо...

Як усе починалося в бабусиній квартирі Останні промені вечірнього сонця боязко пробивалися крізь високе вікно, граючи відблисками на запиленому паркеті. У кімнаті, що дісталася Іллі від бабусі, час...

Ливень, который стирал дорогу В ту ночь дождь не капал — он бил. Небо будто разорвали, и вода падала тяжёлыми занавесями, превращая трассу в дрожащие отражения фар. Гром...

Січнева ніч, коли він пішов у заметіль Я досі пам’ятаю, як вітер бив у шибки — не просто шумів, а наче кричав. Початок січня в Чернігові вміє робити...

Дом, где боль была «развлечением» Меня зовут Эмилия Карпова, и я долго не умела объяснить, что со мной происходит — даже самой себе. Всё казалось каким-то странным, но...

Конец ноября: пакеты, лестница и чужое молчание В конце ноября у меня был уже восьмой месяц, и каждый шаг отдавался в пояснице так, будто внутри меня не ребёнок,...

Конверт на порозі Того березневого ранку я ще тримала в руках першу каву, коли у двері подзвонили. На порозі стояв молодий кур’єр і дивився на мене так, ніби...