Семья

Початок цієї історії — коли я втекла й почала все з нуля Я приїхала в наше селище на Полтавщині наприкінці серпня, коли ночі вже прохолодні, а вдень ще...

Листопадова скалка під ребрами Я звик керувати цифрами, людьми, ризиками — але не власним серцем. Коли маєш гроші й можливості, навколо завжди багато посмішок. Та в якийсь момент...

Кінець січня: дзвінок, який він проігнорував Мене звати **Лідія Леоне**. Принаймні так мене називали ті роки, коли я була “дружиною Віктора”, його тінню в дорогих сукнях, його ввічливою...

Теплий травневий день, який став холодним усередині Той день у травні мав бути легким і світлим. Сонце стояло високо, в повітрі пахло бузком і свіжоскошеною травою, а у...

Двадцать восемь увольнений и одна пустота Я уволил двадцать восемь нянь за две недели — и это звучит безумием даже для меня самого, когда я произношу это вслух....

Глава 1. Финишная прямая Я прожил с Леонорой пятнадцать лет и был уверен, что знаю её лицо во всех состояниях — в любви, в усталости, в раздражении, в...

Березневий ранок у «Броварському Куточку» Той березневий ранок я пам’ятаю до дрібниць — ніби хтось обвів його тонкою лінією в моїй пам’яті. Сонце било просто у великі вікна...

Глава 1. Тихое дежурство Звук остановившегося монитора — как пощёчина. Но когда он замедляется, растягивая последние «пи-и… пи… пи…» — это пытка, настоящий обратный отсчёт, который нельзя ни...

Усадьба, гирлянды и тишина, которая режет хуже ножа Конец мая выдался тёплым, воздух был густой от цветущих деревьев и моря где-то неподалёку. Мы праздновали свадьбу в старинной усадьбе...

Зал, где мне стало нечем дышать Это был зимний день, ближе к вечеру: за окнами уже темнело, город светился витринами и фарами, а внутри банкетного зала всё сияло...