Семья

Несподіване правило перед весіллям Наприкінці травня, коли місто вже пахло бузком, а вечори ставали довшими й теплішими, Ольга й Микола готувалися до весілля з тією солодкою метушнею, яку...

Два вечори, коли все здавалося нормальним Перші дві зустрічі з Марком я й справді могла б назвати вдалими — принаймні так мені тоді здавалося. Було пізньо восени, коли...

Письмо, которое мама не удалила Я узнала о вилле случайно — просто потому, что мама забыла стереть письмо. Оно было переслано с её почты. Обычное деловое сообщение от...

Холодний листопадовий день у банку на Хрещатику Ніхто вже й не пам’ятав, скільки часу вони лежали на холодній мармуровій підлозі. Хвилини розповзлися й стали важкими, наче хтось притис...

Кофейня у трассы Кофейня стояла у трассы М-7 «Волга», на выезде из небольшого посёлка Сосновый Бор, где лес подступал почти вплотную к асфальту, а ветер пах смолой и...

Промозглое октябрьское утро, когда дверь хлопнула навсегда В начале октября в посёлке стояла сырая, вязкая погода: дождь не лил стеной, но моросил так настойчиво, будто решил поселиться над...

Лютий ранок у Рівненському окружному суді У лютому ранкове світло в Рівному завжди бліде, наче його вичавили крізь хмари, і того дня воно лягало на мармурові підлоги Рівненського...

Козырёк у роддома Через два дня после родов я стояла у входа в районный роддом — под козырьком, будто это была последняя тонкая крыша на земле. Был поздний...

Розділ 1. «Зрада» під старим дубом Звук крику мого сина я не зітру з пам’яті, навіть якби дуже хотів. Того спекотного серпневого дня, перед Днем Незалежності, ми влаштували...

Грудневий вечір і дитячий шепіт Грудневий вечір був холодним і липким від сирості, а коридор приймального відділення київської лікарні дзвенів світлом ламп і чужими кроками. Я прийшов сюди...