Романтический

Чому мій син вважав мене «просто офісною» Я ніколи не казала Маркові, що щомісяця отримую суму, від якої в людей змінюється вираз обличчя. Він бачив лише мою просту...

Січнева тиша у відділку Тиша у львівському відділку поліції була така, що давила на вуха, як ватний тампон. Січневого вівторка, о десятій вечора, хурделиця била в скляні двері,...

Запах підгорілого тосту Першою ознакою були не судоми. Ніколи не вони. Першою ознакою став запах — різкий, їдкий, неможливий. Підгорілий тост. Він заповнив салон великого BMW X7 і...

Ніч випускного і холодний ляпас Пізня травнева ніч мала пахнути бузком і свободою, а пахла хлоркою, дорогими парфумами й моїм соромом, який підступав до горла солоним клубком. Ще...

Лаборатория, где время замирает Гул ультранизкотемпературного морозильника был единственным звуком, который оставался в моём мире. На часах — 21:00, декабрьский вечер. За окнами — ночная Москва, прожилки фар...

Чутки, що почалися з одного теста Початок грудня в лікарні завжди відчувався по-особливому: у вікнах — темрява й снігова мряка, у коридорах — запах антисептика, мандарини в чиїхось...

Самая холодная годовщина В декабрьский вечер в Москве банкетный зал отеля «Гранд-Меридиан» сияет хрусталём и дорогими улыбками, но для Елизаветы Харитоновой всё начинается не с музыки и тостов...

Октябрьский вечер на даче Вечер начинается так, как Софья и мечтает: прохладный октябрьский воздух щиплет щёки, над крышей дачного дома висит лёгкий туман, а двор светится гирляндами и...

П’ятниця, яка мала стати святом Того дня все починалося так буденно, що аж смішно згадувати. П’ятниця наприкінці листопада, у Львові вже пахло зимою: мокрий асфальт, холодний вітер і...

1. Дом, где тишина становится соседкой Артуру было шестьдесят пять. Он не называл себя одиноким — просто «привыкшим». Пять лет назад не стало его жены, с которой он...