Романтический

Злива й дзвінок Дощ лив третю добу поспіль, і кінець жовтня у Харкові здавався нескінченним мокрим коридором: вийдеш у під’їзд — і вже пахнеш сирістю, повернешся — а...

Серпневий вечір, коли телефон пискнув Виграти тридцять чотири мільйони гривень на восьмому місяці вагітності мало б означати, що світ нарешті видихає, а груди перестають стискатися від тривоги. Це...

Дзвінок, що прорізав бурю Пізнього листопадового вечора над Кедровою Балкою насувався дощовий фронт: небо висіло низько, вітер смикав дроти, а грім перекочувався десь за пагорбами так глухо, що...

Мраморный холл и голос, который никто не хотел слышать В начале весны, под вечер, когда город ещё пах мокрым асфальтом и холодным ветром, мраморный холл «Первого Национального Банка»...

Частина перша: Жовтневий борг, що стискав горло Назар Дорошенко довго переконував себе, що він не погана людина — просто загнаний у кут. Борги росли, як цвіль у темряві:...

Частина перша: Березнева тиша після втрати У березні, коли ще тягнуло холодом від асфальту, мій тато Роман пішов тихо — так, ніби не хотів нікого обтяжувати навіть своїм...

Зимний вечер и мальчик у стены Это был обычный банкет в большом ресторане неподалёку от центра Петербурга — с белыми скатертями, свечами и музыкой, которая звучит фоном, пока...

Ночь, которая должна была стать счастливой Я до сих пор помню этот запах — едкий, стерильный, будто сама палата была вымыта не водой, а холодом. В конце января...

Поздний вечер, когда город кажется чужим В конце ноября в Петербурге дождь бывает не просто дождём — он как будто живёт своей жизнью. Он стучит по крышам, шипит...

Вівторок, 12 листопада: я повертаюся на день раніше Я повернулася на день раніше — просто так, без пафосу, без попереджень. Після трьох днів у Львові, де я тягнула...