Драматический

Холодное утро и мой привычный путь В то утро воздух был не просто холодным — он был злым. Конец осени, серое небо, мелкий дождь, который то превращался в...

Возвращение в конце ноября Я часто говорил себе: «Работа — это гарантия». Гарантия того, что семья будет обеспечена, что будущая свадьба будет лучшей, что у дочери будет всё....

Я ще не «безпорадна» — я просто стала їм незручною Мені шістдесят вісім, і я завжди вважала себе жінкою, яка тримає своє життя в руках. Я й досі...

Частина 1. «Біологічна помилка» Флуоресцентні лампи в кімнаті очікування біля реанімації Київського міського онкоцентру дзижчали так, ніби хтось спеціально вкрутив у стелю звук, здатний роз’їдати нерви. Була друга...

Листопадовий рейс і сорок хвилин сліз Того вечора був пізній листопад — із тим холодним, колючим повітрям, яке чіпляється до щік ще на виході з термінала, і з...

Пізньолистопадова ніч, коли мене викреслили Я досі чую той звук — як дерево й метал зливаються в один короткий удар, і після нього в грудях стає порожньо. Пізно...

Виклик о 2:14 і дощ, який не змивав нічого Виклик надійшов о 2:14 ночі — якраз тоді, коли місто ніби завмирає, але зло не спить ніколи. Чергова сказала...

Частина 1. Ворота, за якими я сховався від людей Я пам’ятаю той вечір до найменшої дрібниці. Грудень, ранні сутінки, коли день гасне швидше, ніж ти встигаєш зняти пальто....

Часть 1. Линолеум, каблук и тишина Линолеум был дешёвым, из тех, что кладут в коридорах конференц-центров, чтобы не жалко. И именно этот линолеум врезался мне в щёку так,...

Февраль в доме над морем Февраль на побережье странный: моря почти не видно за туманом, воздух сырой и солёный, а внутри всё равно холодно, будто он не с...