Драматический

1) Дзвінок, який майже не чути Пізнього листопадового вечора в приватному секторі на околиці Полтави тиша зазвичай буває густою: чути, як десь гавкає собака, як рипить хвіртка в...

Ночной звонок, который всё расставил по местам Телефон зазвонил в половине третьего ночи, когда за окном ещё держалась мартовская тьма, а батареи в доме работали так, будто всё...

Тёплый пирог и холодный приговор Я всё ещё стояла в дверях с горячим ореховым пирогом в руках — любимым у бабушки Клавдии Петровны, тем самым, который она всегда...

1) Порожні стільці біля сцени Наприкінці травня вечори вже були теплі, але вітряні, і в Одесі повітря пахло морем та свіжою акацією. О 19:00 я стояла біля входу...

Найдовша миля Повітря в Терміналі D у «Борисполі» того холодного післяобіддя наприкінці листопада пахло кавою, булочками з корицею, авіаційним гасом і їдким мийним засобом, що різав ніс так...

1) Відкрита лінія Наприкінці серпня вечори вже пахли сухим листям, а вікна швидко темніли, ніби хтось притишував світло в кімнаті. Я стояла на своїй кухні на Липовій вулиці...

Глава 1: Тихий вторник и девочка под партой В начале октября утро в городке Дубровске было ясным и прохладным, и солнце светило так, будто на дворе всё ещё...

Частина 1. Серпнева спека і бетонний “надгробок” Серпень у степу важкий, як мокра ковдра: сонце висить над головою, і здається, що воно давить на плечі. Я був лише...

Как я решилась на испытание Всё началось в один январский вечер, когда я сидела одна в своём кабинете на двадцать третьем этаже башни в Москва-Сити и смотрела на...

Ноябрьский крик, который невозможно развидеть Я никогда не говорила Соне, что я — судья федерального суда. Ей восемь, и она должна думать о контрольных, о друзьях и о...