Драматический

Грудневий світанок, коли мене намагалися стерти Того грудневого ранку я прокинулася ще до світанку — в будинку було так тихо, що здавалося, ніби навіть годинник боїться цокати. На...

Белые лилии и фраза, которая убила меня второй раз Частное крыло клиники «Святой Лука» в конце ноября пахло не только антисептиком — там почему-то пахло лилиями. Белыми, удушливыми,...

Як усе починалося: університет, дружба і несподіване кохання Я познайомилася з Данилом на першому курсі університету, на початку осені, коли місто ще пахло теплим листям, а в голові...

Конец ноября: воздух, который я не могла вдохнуть Это было в конце ноября, под самый вечер, когда за окном уже рано темнело, а в квартире пахло сыростью и...

Зимова дорога крізь ліс і відчуття, що все буде звично Того зимового дня, напередодні свят, я їхав трасою крізь засніжені ліси Карпат. Було по-особливому тихо: небо низьке, біле,...

Июльский полдень за высоким забором Я до сих пор помню тот жаркий июльский полдень, будто он застрял у меня под кожей. Воздух пах подстриженной травой и дорогими духами,...

Перші вересневі дні в моєму класі №12 Кажуть, що за роки роботи в школі вчителі набувають блискавичної реакції і ніби вирощують додаткові очі на потилиці. Я б хотіла...

Кінець лютого в «Борисполі» Той ранок я пам’ятаю до дрібниць: холод щипав щоки, з кав’ярні біля входу тягнуло теплим запахом кориці, а під ногами скрипіла сіль, якою посипали...

Жовтневий обід у задушливій переговорці Того похмурого жовтневого дня я прийшла в офіс на Подолі, як завжди, трохи раніше за всіх. Київ ще не встиг остаточно прокинутися, але...

Возвращение, которое пахло бедой Я вернулся домой с работы поздним февральским вечером — мороз прихватывал ступени, а в подъезде было темно, как в шахте: лампочка на нашем этаже...