Когда всё ещё казалось «нормальным» Мне было тридцать четыре, и я искренне думала, что если в доме нет криков, если...

Листопадова злива і килимок біля дверей Я повернувся в Совіньйон під Одесою пізнім листопадовим вечором, коли вітер із моря ріже...

Люстри над Печерськом Того холодного грудневого вечора столиця пахла мокрим асфальтом і дорогими парфумами — так буває, коли люди їдуть...

Свідчення: «Пси не нюхають страх — вони його чують» Кажуть, собаки можуть відчути страх за запахом. Це брехня. Страх не...

Нічна пожежа в середині зими Усе сталося в одну темну зимову ніч, десь наприкінці січня, коли мороз щипав шибки, а...

Два роки моєї гри, яку я вважала захистом Я називаю це “грою”, але насправді це була броня. Два роки я...

Дзвінок, який обірвав мою «угоду століття» Того осіннього дня я сидів за великим столом переговорів, де кожне слово важить дорожче...

Три тысячи рублей за меня Мне было девятнадцать, когда меня «устроили» — так это называли вслух — к чужому человеку,...

Как меня сделали виноватой за одно утро В тихих холмах под Москвой, там, где коттеджные посёлки прячутся за высокими воротами...

Два роки надії, яку я носила мовчки Мене звати Марина, і я довго думала, що найболючіше в шлюбі — це...